Доброго дня, шановні батьки!
Якщо Ви тут, то ваша дитина незабаром піде в перший клас Нової Української Школи (НУШ).
Вітаємо Вас та Ваших дітей!
Оскільки в період воєнного стану в країні та низки карантинних заходів ми не можемо із Вами зустрітися в стінах нашого чудового дошкільного закладу, спробуємо організувати школу батьків майбутніх першокласників тут - на сторінці нашого блогу!
Онлайн-засідання №1
ТЕМА: Чи готові ви до школи?
Щойно ваша дитина почала навчання у старшій групі, ви все частіше чуєте від вихователя слова «готовність до навчання у школі». У чому проявляється ця готовність та як ви можете допомогти дитині легше адаптуватися до шкільного навчання?
Відповіді на ці та інші запитання
ми і з'ясуємо під час сьогоднішнього онлайн-засідання.
Як ви вважаєте, чи обов'язково готувати дитину до школи???
Думки батьків
щодо цього розходяться:
•
одні вважають, що дитину слід ретельно
готувати до школи, постійно з нею займатися, навчати її читати, писати, рахувати;
•
інші схиляються до думки, що не треба
приділяти підготовці до школи особливої уваги, адже всі потрібні вміння та навички
дитина здобуває в дошкільному закладі.
Як же відшукати ту «золоту середину»,
щоб і допомогти дитині прийти до школи максимально підготовленою, і не відбити
в неї бажання вчитися? Не потрібно намагатися заздалегідь виконати з
дошкільником навчальну програму першого класу, важливо створювати умови для
загального розвитку дитини.
Із переходом середньої школи на
нову систему навчання — 12-річний цикл із початком навчання у 6 років —
проблема психологічної готовності дітей до школи стала ще актуальнішою. Її
можна порівняти з фундаментом будинку, а міцний фундамент — необхідна умова
подальшого якісного будівництва.
Якщо не перейматися проблемами підготовки дитини до
Школи, зокрема її психологічною готовністю до входження в нове середовище,
початок навчання у школі, найімовірніше, буде складним і нерезультативним. А
відставання в навчанні не найліпше позначиться на розвитку особистості
дитини. Тож необхідно розвивати пізнавальні процеси та здібності, формувати
комплексну навчальну мотивацію дітей.
Дайте відповідь на
запитання – що таке готовність дитини до школи? Або шкільна зрілість?
А тепер перевірте правильну відповідь за посиланням Шкільна зрілість або готовність до навчання в школі
Насамперед дізнаймося, чи хоче ваша дитина йти до школи. Для цього проведемо тест.
Тест «Чи хоче дитина йти до школи?»
Нехай дитина підтвердить або спростує твердження. Порахуйте відповіді "так".
Твердження
до тесту:
•
Коли я піду до школи, у мене з'явиться
багато нових друзів.
•
Мені цікаво, які в нас будуть уроки.
•
Думаю, що буду запрошувати на свій день
народження весь клас.
•
Мені хотілося б, щоб урок тривав довше,
ніж перерва.
•
Цікаво, що в школі їдять на сніданок.
•
Я буду старанно вчитися у школі.
•
Найліпше в шкільному житті — це канікули.
•
Мені здається, у школі більше цікавого,
ніж у дитячому садку.
• Мені хочеться до школи, тому що діти з мого будинку вже навчаються.
• Якби мені дозволили, я пішов(-ла) би до школи ще торік.
Ключ до тесту ТУТ !
Вихователь-методист та практичний психолог підготували для Вас поради щодо підготовки дітей до навчання в школі. ПОРАДИ
Прості тести на визначення психологічної готовності дітей до навчання в школі можна знайти ТУТ!
Крім того пропонуємо витяг із "Інструктивно-методичних рекомендацій щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти" (Додаток до листа МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249)
"... Відповідно до основних ідей концепції Нової української школи та положень Державного стандарту початкової освіти з метою забезпечення наступності змісту та уникнення його дублювання в освітніх програмах дошкільної і початкової освіти рекомендується посилити розвивальну і виховну складові освітнього процесу, надати пріоритет соціалізації, моральному вихованню, формуванню мотивів пізнавальної діяльності тощо.
Застерігаємо від надмірної інтенсифікації
інтелектуального розвитку дітей, до якої схиляються окремі педагоги закладів
дошкільної освіти, аргументуючи це попитом батьків щодо необхідності підготовки
дитини до навчання у школі. Підкреслюємо, що
Державним стандартом початкової освіти навчання дитини писемному мовленню
(читання, письмо) передбачено в початковій школі. Разом з тим, неприпустимо
штучно уповільнювати індивідуальний темп розвитку дитини, не задовольняючи
інтереси та потреби старших дошкільників. Доцільною є організація освітнього
процесу, орієнтованого на зону найближчого розвитку дитини.
Зміст освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного
віку реалізується за чинними комплексними програмами розвитку, навчання,
виховання, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України та орієнтують
вихователів на формування особистості дитини, розвиток її творчої
спрямованості, розкриття потенційних можливостей.
Повний текст нормативного документа за посиланням ТУТ!
Дякуємо за увагу! Сподіваємося наше онлайн-засідання було для Вас корисним!
Онлайн-засідання №2
ТЕМА: Я і моя дитина – пошуки взаєморозуміння
Незабаром розпочнеться навчання дітей у школі. Яким воно буде для малюків? Як вони адаптуються у новому житті? З яким настроєм почнуть навчання? Питання, які непокоять усіх: і батьків, і звичайно нас.
Сьогодні хотілося б поговорити не стільки про дітей, скільки про нас, дорослих, про наше ставлення до їхніх успіхів та невдач, подумати разом, чи розуміємо ми, що наша підтримка допоможе дитині вирішити шкільні проблеми.
Нажаль, ми, батьки, часто болісно сприймаємо невдачі своїх дітей у навчанні, надмірно турбуємося, іноді нас охоплює відчай через погану оцінку, отриману учнем, ми навіть не думаємо про те, що це тимчасове явище, що оцінка може бути суб'єктивною (вчитель теж помиляється), що дитина втомилася або не дуже зрозуміла завдання, оскільки швидкий темп роботи зашкодив цьому.
Отже, виникає проблема: в класі труднощі, вдома - непорозуміння.
Як же краще налагодити взаєморозуміння дітей та батьків? - саме це спробуємо зясувати під час нашого онлайн засідання (але за умови Вашої активної участі).
Для початку пропонуємо Вам виконати вправу «Я - батько (мама)».
Підготуйте для себе три аркуші паперу та олівці (фломастери) чи ручки зееного, синього та червоного кольорів.
Коли усе готове на окремих аркушах напишіть:
• зеленим кольором—«Як мати/батько, я хочу бачити свою дитину…» та продовжіть свою думку (стосовно своєї реальної дитини - майбутнього школяра)
• синім кольором—«Як мати/батько, для цього я роблю…»
• червоним кольольором—«Як мати, я ніколи…» та продовжіть свою думку.........
Написали?
Тоді чесно дайте відповідь на запитання:
1. Які думки виникли у Вас під час виконання цієї вправи?
2. Чи замислювалися Ви над шляхами досягання того, що Ви хочете?
3. Чи легко було продовжити речення «Як мати, для цього я роблю…» та сформулювати конкретні дії? Чому?
4. Чи завжди вдається Вам у реальному житті виконувати те, що Ви задекларували у варіанті закінчення речення «Як мати, я ніколи…»? Поясніть свою відповідь.
Щоб розібратися у питанні пошуку взаєморозуміння між батьками та дитиною ми почнемо з анкети-переліку визначення стилів батьківства.
Кожен із вас двічі дасть відповіді на двадцять запитань. Спочатку відповідайте на ці запитання, згадавши, як вас виховували батьки, коли ви були дитиною. Якщо вас виховували двоє або більше дорослих (включаючи батьків або родичів, які вас усиновили), вкажіть, хто з дорослих мав найбільший вплив на вас, навіть якщо ця людина не була одним з біологічних батьків.
Скачати анкету "Як Вас виховували батьки?".Додаток 1А можна ТУТ!
Перша анкета визначає, як вас виховували батьки. Коли ви прочитаєте її пункти, зможете побачити, що у вашій родині застосовувався не один стиль батьківства. Оберіть той, який вплинув на вас найбільше, коли ви подорослішали.
Оцініть кожне твердження за шкалою балів: 1 = абсолютно не згоден, 2 = не згоден, 3 = не можу вирішити, 4 = згоден, 5 = повністю згоден |
Тепер скачайте додаток 1Б (підрахунок голосів) ТУТ! і підрахуйте окремо кількість балів навпроти парних стверджень, а потім – навпроти непарних, після чого запишіть результати у таблицю вгорі. Потім позначте свої результати, як це вказано внизу сторінки, використовуючи букву „Б”, що означає стиль ваших батьків.
А зараз перейдемо до другої анкети „Як ви виховуєте свою дитину” (додаток 1В) скачати ТУТ для визначення вашого стилю. Просимо бути відвертими та відкрито відповісти, як Ви насправді виховуєте дитину, а не як, на Ваш погляд, її необхідно виховувати.
Тепер скачайте додаток 1Г (підрахунок голосів) ТУТ! та підрахуйте результати, окремо додавши кількість балів навпроти парних і непарних тверджень, після чого запишіть дані в таблицю. Потім позначте свої результати, як це вказано внизу сторінки, використовуючи букву „М” (мій), що означає ваш стиль батьківства.
СПРАВИЛИСЯ? Сподіваємося, що так!
Поміркуйте над різницею і схожістю між стилем виховання ваших батьків (Б) та вашим стилем батьківства (М).
Результати цих анкет-переліків представляють основні стилі батьківства. Виконання батьками певних вправ, таких як читання вголос або контроль за виконанням домашнього завдання, має певний вплив на розвиток дитини. Але фахівці стверджують, що окремі вправи є менш дієвими для благополуччя дитини, ніж ваш загальний стиль батьківства.
Перший аспект: контроль.
На вісі Х зображений аспект батьківства, в якому батьки намагаються сформувати поведінку своєї дитини, здійснюючи контроль за допомогою скеровування, нагляду й дисциплінування. Батьки прагнуть і можуть протистояти дитині, яка не слухається. Рівень контролю вимірюється кількістю непарних тверджень анкети-переліку.
Другий аспект: підтримка.
Цей аспект позначений на осі Y. Батьки, які підтримують дітей, виховують у них самостійність, самоконтроль та індивідуальність, розуміють їхні потреби й відповідають на них. Такі батьки підтримують, піклуються про емоційне здоров’я дитини. Рівень підтримки вимірюється кількістю парних тверджень анкети-переліку.
Отже, розглянемо, що означають ці квадрати і як саме стилі батьківства впливають на виховання дітей.
Якщо ваші показники Б або M знаходяться в лівому верхньому квадраті, то це ПОБЛАЖЛИВИЙ стиль батьківства. Чим ближче до верхівки лівого кута, тим поблажливішими є ви або ваші батьки.
ПОБЛАЖЛИВИЙ стиль характеризується високим рівнем підтримки і низьким рівнем контролю або його повною відсутністю. Спілкування між такими батьками й дітьми двостороннє, що робить стосунки теплими і зрозумілими. Проте поблажливі батьки дозволяють усе і поступаються в усьому, не вимагають зрілої поведінки та уникають конфронтації навіть тоді, коли діти поводяться неналежним чином. |
Особиста відповідальність і здатність пристосуватися до певного авторитету або правил завжди є проблемою для дітей поблажливих батьків. Діти і підлітки з сімей із поблажливим стилем виховання мають проблему з поведінкою в школі та невисоку успішність, але у них висока самооцінка, добрі соціальні навички і незначна схильність до депресії. Два вислови, які найкраще характеризують цей стиль: „той, що все дозволяє”, і „теплий”. |
Якщо на ваших графіках показники результатів анкет Б або M знаходяться в нижньому лівому квадраті, це УСУНУТИЙ стиль батьківства.
Два слова, що характеризують даний стиль: „віддалений”, „неіснуючий”.
Якщо ваші показники Б або М знаходяться у правому нижньому квадраті „Оцінки стилю батьківського виховання”, то це ВЛАДНИЙ стиль батьківства. Чим ближче результат до нижнього правого кута, тим чіткіше виявляється цей стиль.
Якщо показники Б або М знаходяться у правому верхньому квадраті оцінки стилів батьківства, то такий стиль називається СПРЯМОВУЮЧИМ.
Можливо, ви замислилися, чому якийсь зі стилів кращий за інші? З результатами досліджень фахівців можете познайомитится ТУТ
Якщо за результатами анкети 1А стилем виховання не був СПРЯМОВУЮЧИЙ, чи можливо щось змінити?
Відповідь: ТАК, навіть якщо ваш стиль виховання є таким самим, як і стиль виховання ваших батьків. Проте для зміни можуть знадобитися значні зусилля, оскільки ми маємо схильність реагувати інтуїтивно, а не розмірковувати.
Ось Вам кілька порад:
1. Якщо ви виховуєте дитину за ПОБЛАЖЛИВИМ стилем виховання (верхній лівий квадрат), ви можете досягти змін, якщо почнете обдуманіше ставитися до прохань дитини. Коли вона щось вас просить, чи коли виникають проблеми з поведінкою, скажіть, що вам треба кілька хвилин подумати перед тим, як відповісти. Ви можете протягом цього часу порадитися з вашим чоловіком/дружиною чи кимось іншим, якщо це буде можливо. Часом ми говоримо „так” для того, щоб уникнути конфлікту або щоб подобатися. Ви маєте збільшити контроль над дитиною. 2. Якщо ви виховуєте за УСУНУТИМ стилем виховання (нижній лівий квадрат), це, можливо, відбувається через вашу фізичну відсутність. Можливо, ви віддалені від дитини емоційно. Найчастіше це трапляється у випадках, коли лише один з батьків виховує дитину. Ви можете бути надто виснаженими, щоб подумати перед відповіддю на прохання дитини чи вирішити якусь її проблему. 3. У випадку ВЛАДНОГО стилю батьківства (нижній правий квадрат) ви можете стати більш чутливими. ВЛАДНІ батьки часто виражають свою любов через піклування про дім та забезпечення матеріальних потреб родини. Ви можете стати більш СПРЯМОВУЮЧИМИ через послаблення прагнення до досконалості. 4. Якщо ваш результат знаходиться у квадраті СПРЯМОВУЮЧОГО стилю (верхній правий квадрат), то виберіть один з інших аспектів (КОНТРОЛЬ чи ПІДТРИМКУ), показники якого мають менше значення або, на вашу думку, потребують удосконалення. |
БАЖАЮ УСПІХІВ ТА ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ! Вихователь-методист Гуменюк О.В.
Онлайн-засідання №3
ТЕМА: Як зберегти здоров’я і життєрадісність першокласника в нових умовах навчання
Здоров`я дитини залежить від впливу цілого комплексу різнобічних факторів, які в значній мірі зумовлюють та визначають адаптацію дитини до навколишнього середовища, фізичний та інтелектуальний її розвиток у такий відповідальний період життя - як початок навчання в школі.
Вступ до школи - переломний момент в житті кожного малюка. Початок шкільного навчання кардинальним чином міняє весь його спосіб життя. Властиві дошкільникам безпечність, безтурботність, занурення в гру зміниться життям, наповненим безліччю вимог, обов'язків і обмежень: дитина буде повинна щодня ходити в школу, систематично і напружено працювати, дотримуватися режиму дня, підкорятися всіляким нормам і правилам шкільного життя, виконувати вимоги вчителя, займатися на уроці тим, що визначене шкільною програмою, старанно виконувати домашні завдання, добиватися добрих результатів в учбовій роботі і т.д. Пам’ятайте, коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.
Давайте детальніше зупинимося на здоров'ї майбутнього першокласника. На що вам варто звернути увагу?
Обов'язково зверніться до лікаря, а також досвідченого психолога, якщо ви помічаєте у вашої дитини такі симптоми та особливості поведінки:
♦ наявність неконтрольованих, «безглуздих» рухів (моргає, покашлює, тре носа, гризе нігті, крутить і мне щось у пальцях, крутить головою, підскакує на місці);
♦у віці 5-6 років може концентрувати увагу не більше ніж на 1-2 хвилини, причому її заняття непродуктивні.
Наприклад, вона не шукає в книзі картинки або не намагається побудувати з книги тунель для машин, а просто бездумно перегортає сторінки чи рве папір;
♦постійно дістає травми через свою підвищену рухливість і невміння вчасно зупинитися;
♦ у вас була патологія вагітності (пізній токсикоз, гіпоксія) і пологів (затяжні або швидкі пологи, передчасні пологи, застосування щипців, тиск на черевну стінку, гіпоксія під час пологів, низькі оцінки дитини за шкалою Апгар при народженні);
♦стійкі порушення сну; енурез
♦ швидке нерозбірливе мовлення;
♦ затримка розвитку мовлення за умови нормального інтелекту;
♦ замкнутість, відчуженість;
♦ навіть володіючи нормальним мовленням, частіше мовчазна, відповідає ніби над силу;
♦ невміння пристосуватися до правил дитячого садка або розвивальної групи; налагоджувати контакти з дітьми, при тому що товариськість підвищена; не вміє вислухати іншого (найчастіше просто не може припинити говорити), не відчуває «межі» під час спілкування з дорослими;
♦ постійна млявість, загальмованість дитини, складається таке враження, що вона не остаточно прокинулося;
♦ повна відсутність ініціативи, нелюбов до всього нового;
· неможливість виконувати програму дитячого садка через«повільність»,«нетямущість».
Наведені вище ознаки свідчать про те, що у вашої дитини можуть бути неврологічні порушення, - обов'язково розкажіть про них на прийомі в лікаря. Йдеться про дуже поширені явища, які, власне кажучи, не є захворюваннями, це лише особливості розвитку дитини. Проте, тут можна і потрібно «підстилати соломку», щоб позбавити дитину від зайвого стресу в школі.
Ще один фахівець, з яким вам обов'язково необхідно зустрітися - це логопед. Зрозуміло, ви самі підете до логопеда, якщо у вашої дитини грубі порушення мовлення, які заважають оточуючим її зрозуміти. Існують і дрібніші порушення, які, можливо, непомітні на перший погляд, але вони можуть істотно ускладнити навчання вашої дитини в школі.
Наприклад, якщо дитина неправильно вимовляє звук, сама не помічаючи цього (наприклад, плутає [л] і [р]), то вона не зможе правильно почути потрібний звук і не зможе правильно продиктувати його сама собі. Результатом будуть постійні помилки під час письма.
У нормі, до 6 років дитина має повністю опанувати всі звуки рідної мови, навчитися будувати складнопідрядні речення (тобто речення зі сполучниками «а», «але», «що», «тому що» та ін.), навчитися узгоджувати слова між собою, опанувати всі три відміни іменників, дієвідмінювання, час, рід дієслів, ступені порівняння прикметників і прислівників, відміни займенників. Таким чином, за рівнем складності її мовлення практично нічим не відрізняється від мовлення дорослого.
Обов'язково зверніться до логопеда, якщо ваша дитина постійноприпускається таких помилок:
♦ не вміє добре виділяти звуки на слух і часто замінює їх подібними (наприклад, замість ЗАЄЦЬ пише САЄЦЬ, замість ШАФА - ЖАФА);
♦ пропускає звуки під час читання і літери під час письма: КРІТ читає як КІТ, САЛОН - як СЛОН;
♦ перевертає букви;
♦ не вміє правильно розділяти слова у фразі (замість ТУТ КІШКА дитина читає і пише ТУТКІШКА);
♦ плутає схожі за графічними контурами букви;
· припускається порушень граматичної структури мовлення - під часчитаннята письма випадають відмінкові закінчення та ін. (наприклад, «Наш кішкасидить на стіл»);
♦ не розуміє сенсу правильно прочитаних слів і речень.
Варто також відвідати окуліста (якщо у вашої дитини знижений зір, вочевидь, що вона матиме труднощі в навчанні) і ортопеда (не виправлені вчасно порушення постави завдадуть дитині в школі масу неприємностей).
Хай також дитину огляне отоларинголог і переконається, що в малюка відсутні хронічні осередки інфекції в ділянці вуха, горла і носа. Якщо такі осередки мають місце (у дитини збільшення аденоїдів, хронічний тонзиліт, часті отити та ін.), то перед школою їх потрібно пролікувати.
Першокласники часто хворіють на простудні захворювання, і хоча ми наврядчи можемо повністю захистити дитину від застуд, для нас важливо, щоб перебіг цих захворювань відбувався легко і без ускладнень.
Стоматолог повинен виключити наявність таких же осередків у ротовій порожнині.
Як допомогти дитині адаптуватися до нових умов школи?
Початок шкільного навчання є для кожної дитини сильним стресом. Всі діти поряд з відчуттями радості, що переповнюють їх, захвату або здивування з приводу того, що відбувається в школі, переживають тривогу, розгубленість, напругу. У першокласників в перші дні (тижні) відвідин школи знижується опірність організму, можуть порушуватися сон, апетит, підвищуватися температура, загострюватися хронічні захворювання. Діти, здавалося б, без приводу вередують, гарячаться, плачуть.
Період адаптації до школи, пов'язаний з пристосуванням до її основних вимог, існує у всіх першокласників. Лише в одних він триває один місяць, в інших - одну чверть, в третіх - розтягується на весь перший навчальний рік. Багато що залежить тут від індивідуальних особливостей самого малюка, від самої дитини, від тих передумов опанування учбової діяльності, що є у нього.
Зміна ролей від дошкільника до учня обумовлює й нові стосунки з вами, батьками. Дитина розуміє, що ставлення до неї залежить від результатів навчання. Труднощі дитини треба попереджувати. Тільки чуйне відношення до школяра, розуміння та підтримка у складних ситуаціях створюють відчуття захищеності, внутрішнього комфорту.
Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини.
Ось деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи РЕКОМЕНДАЦІЇ
Страхи пред вступом до школи.
Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді, часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.
Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію".
Як результат - у дітей виникають невпевненість у своїх силах,сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.
Щоб перевірити, чи готові Ви бути батьком (мамою) майбутнього першокласника, пропонуємо пройти ТЕСТ
Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від вас деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.
Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, що раніше були властиві тільки дорослим, які постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого,який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.
Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.
Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина - це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, тоне дивуйться, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток таланту дитини.
Режим дня майбутнього першокласника
Школа ставить перед першокласником нові вимоги. Дитина включиться у систематичну навчальну працю, у неї з’являться нові обов’язки і турботи, відбудеться зміна рухової активності. Тому, організовуючи режим дня для дошкільника, батьки допоможуть дитині швидше адаптуватися до життєвих змін. Режим – це раціональне і чітке чергування сну, їжі, відпочинку, різних видів діяльності протягом доби. Для дитини правильно організований режим - умова не тільки збереження і зміцнення здоров’я, але й успішного навчання.
Сон. Велике значення для підтримки дієздатності першокласника має сон. Для дітей 6-7 років нормальна тривалість сну - 10-12 годин. Недостатня тривалість сну негативно відбивається на нервовій системі дитини: знижується діяльність кори головного мозку у відповідь на подразнення. Але для повноцінного відпочинку нервової системи і всього організму важливо забезпечити не тільки необхідну тривалість, але й достатню глибину сну. Для цього важливо зробити наступне:
§ привчіть дитину лягати і вставати в один і той же час, адже, коли дитина постійно лягає спати у певний час, її нервова система і весь організм заздалегідь готуються до сну;
§ перед сном запропонуйте дитині заняття, що заспокоюють нервову систему (спокійні ігри, читання);
§ перед сном обов’язково провітріть кімнату, в момент засинання дитини, а також під час її сну, створіть спокійну обстановку (вимкніть яскраве світло, телевізор, припиніть голосні розмови).
Харчування. Їжа потрібна дитині не тільки для вироблення енергії, але й для побудови нових клітин і тканин. В організмі дитини процеси росту проходять надто інтенсивно. В їжі мають міститися у правильному співвідношенні всі речовини, що входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі і вітаміни.
Білки містяться у молоці, м’ясі, рибі, яйцях - це основне джерело матеріалу для побудови тканин.Жири слугують перш за все для покриття енергетичних витрат, з них створюється жирова тканина в організмі. Але надмірна кількість жирів у харчуванні веде до порушення обміну речовин. У їжі дітей мають міститися жири тваринного і рослинного походження.Вуглеводи, які знаходяться у цукрі, крупах, картоплі і борошняних виробах, забезпечують організм енергією.Мінеральні речовини і вітаміни сприяють нормальному росту, розвитку і життєдіяльності організму, обміну речовин. Повноцінне харчування передбачає співвідношення білків, жирів і вуглеводів 1:1:3 (або 1:1:4). Якщо це співвідношення порушено, то навіть високоякісна їжа погано засвоюється.
Додаткові матеріали:
Як допомогти дитині адаптуватися до школи
Дитина йде до школи: радощі й турботи (поради вчителя)
