ПОРАДИ ЯКІ
ДОПОМОЖУТЬ БАТЬКАМ АДЕКВАТНО ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ В УМОВАХ ВІЙНИ
Дитина дошкільного віку не може захистити себе в мирний час, а у стресогенній ситуації під час війни почувається ще більш безпорадною. Тому вона повинна розуміти, що батьки подбають про її безпеку. Для того щоб сигналізувати батькам про свою потребу, дитина може стати незвично тихою або, навпаки, збудженою.
Завдання батьків
Створіть для дитини комфортні умови, можливість поїсти та попити, відпочити, погратися чи помалювати.
Допоможіть перейти від спонтанної гри чи малювання про травмівну подію до заняття, що дасть дитині змогу почуватися ліпше та в безпеці. Наприклад, намалювати для бабусі листівку.
Запевніть дитину, що ви та інші близькі подбаєте про її безпеку.
Приклади дій батьків
Частіше обіймайте дитину, тримайте її за руку, колихайте, гойдайте на колінах.
Знайдіть спеціальне місце, де дитина може безпечно гратися й перебуватиме під вашим наглядом.
Запевніть дитину, що перебуваєте в безпеці. Якщо дитина, приміром увесь час будує будинки з кубиків і збиває їх «бомбами», запитайте: «Як ти можеш захистити будинки від бомб?». Наймовірніше, дитина побудує подвійні стіни з кубиків і скаже: «Тепер бомби нас не дістануть». Відтак запевніть дитину та поясніть: «Так, це дуже міцна стіна. Ми робимо багато, щоб залишитися в безпеці».
Повертайте уяву дитини туди, де вона була в безпеці та почувалася комфортно: «Намалюй бабусі листівку, а згодом ми їй подаруємо».
Ситуація 2. Дитина усього боїться
Дитина дошкільного віку може почати боятися залишатися на самоті, ходити в туалет, засинати чи бути далеко від батьків у інших ситуаціях. Дитині потрібно вірити, що батьки зможуть захистити її в усіх ситуаціях, а інші дорослі, наприклад, родичі чи близькі знайомі, завжди їм допоможуть.
Завдання батьків
Намагайтеся бути спокійними в присутності дитини, не говоріть їй про свої страхи.
Запевніть дитину, що не залишите її та зможете захистити.
Нагадайте дитині, що є люди, які допомагають сім’ям залишатися в безпеці. Отже, якщо вам знадобиться допомога, ви зможете її отримати.
Переконайте дитину, що повернетеся, якщо вам потрібно кудись піти. Уточніть, коли саме будете вдома й повертайтеся вчасно.
Навчіть дитину ділитися з вами страхами, переживаннями.
Приклади дій батьків
Стежте за собою, коли говорите по телефону або з іншими людьми, щоб дитина не чула, як ви обговорюєте свої страхи.
Запевніть дитину, що перебуваєте в безпеці: «Обстріли нам більше не загрожують і багато людей намагається зробити так, щоб з нами все було гаразд».
Спонукайте не тримати негативні переживання в собі: «Якщо ти злякаєшся, підійди та візьми мене за руку. Тоді я знатиму, що ти хочеш мені щось сказати».
Ситуація 3. Дитина не впевнена, що небезпека минула
Дитина дошкільного віку може почути розмови дорослих або старших дітей, побачити щось по телевізору чи просто уявити, що стресогенна ситуація почалася знову. Дитина вірить, що небезпека близько, навіть якщо воєнні події, про які вона почула, відбуваються далеко.
Завдання батьків
Поясніть ситуацію багато разів простими словами. Якщо потрібно, робіть це щодня.
Переконайтеся, що дитина розуміє слова, які ви використовуєте,
Дізнайтеся, які ще пояснення чи слова дитина чула. Виправте неточності.
Скажіть дитині, що небезпека не поряд із вами, якщо перебуваєте далеко від місця воєнних дій.
Приклади дій батьків
Продовжуйте пояснювати дитині, що небезпека минула.
Намалюйте або покажіть на карті, наскільки далеко перебуваєте від місця, де відбуваються воєнні події: «Поглянь:небезпечно ось тут, а ми з тобою зараз тут – у безпечному місці».
Ситуація 4. Поведінка дитини регресує
Дитина повертається до поведінки, яка властива дітям раннього віку:смокче великий палець, страждає від енурезу, говорить звуками або складами, хоче сидіти в мами/ тата на руках.
Завдання батьків
Не звертайте надмірну увагу на таку поведінку дитини й зберігайте спокій. Дитина може демонструвати регресивну поведінку тривалий час після війни.
Приклади дій батьків
Якщо дитина страждає від енурезу, переодягніть її і змініть постільну білизну. Не коментуйте те, що сталося, й не дозволяйте нікому соромити чи критикувати дитину.
Якщо дитина просить її погодувати, вдягти чи роздягнути – виконайте її прохання.
ТОП ПОРАД, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ЗНИЗИТИ РІВЕНЬ ТРИВОГИ ТА
СТВОРЯТЬ ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ДІТЕЙ
- обговоріть відчуття
дитини –
говоріть із дитиною про те, що вона відчуває. Уважно слухайте, не
відволікайтесь. Пояснюйте, що відчувати страх – це нормально. Скажіть, що також
боїтеся. Нагадайте, що наша армія нас захищає, і ви вірите, що усе буде добре.
Якщо дитині важко виразити свої почуття словесно, нехай малює чи, приміром,
ліпить із пластиліну.
- підтримуйте та пам’ятайте
про тактильний контакт – обіймайте дитину, тримайте за руку, по можливості весь час будьте
поруч. Терпляче відповідайте на одні і ті ж запитання. Говоріть, як гарно вони
тримаються в такій непростій ситуації.
- будьте чесними – не приховуйте правди.
Невідповідність відчуттів та того, що транслюють батьки дитині, породжує
тривогу. Подавайте інформацію відповідно до віку маляти. Через казки, ігри,
розповіді.
- обережно висловлюйте та
виражайте свої емоції – дітям страшно, коли дорослі втрачають самоконтроль, занадто бурхливо
і агресивно реагують на ситуацію. Намагайтеся поводитись стримано та спокійно.
Хай як би важко вам це давалось.
- діліться позитивом – розповідайте про перемоги
Збройних Сил України. Разом дивіться позитивні відео та світлини в інтернеті,
приміром, як світ підтримує Україну.
- дотримуйтеся звичного
режиму дня – намагайтеся слідувати сімейним звичкам. Грайтеся, малюйте, танцюйте.
Якщо ви читали казки перед сном чи співали колискову, - продовжуйте це робити.
Звична поведінка знижує рівень тривоги.
ВЧИМО ДІТЕЙ ЛЮБИТИ МАЛЮВАТИ
Уявлення про те, що тільки дай дитині в
руки воскову крейду, і вона буде малювати все і всюди, стосується далеко не
всіх дітей. Багато малюків по своїй волі
ніколи не підійдуть до олівців і фарб, хоча малювати вміють і роблять це далеко
не погано.
Малювання – не лише важливий для дитинства
вид діяльності, це ще й «лікування» душі від негативних переживань, і творчого
самовираження, і необхідне для естетичного розвитку заняття.
Що ви можете зробити, якщо ваша дитина не любить
малювати?
1.
Налаштуйтеся на успіх. Настрій і підготовка до малювання роблять успіх
усього заняття. Виділіть дитині місце, в якому вона може помалювати в будь-який
момент, і забезпечте його якісним матеріалом, який приємно брати в руки (на
жаль, величезні дешеві «валізи» з тьмяними фарбами, дротяним пензликом і
олівцями, які ламаються зовсім не сприяє любові до малювання).
2.
Дайте дитині поштовх. Покласти на столик аркуш паперу з маркерами
зовсім не означає запросити малювати. Запропонуйте тему, з якої ви сьогодні
почнете малювати (це зовсім не те ж саме, що розповісти, ЯК малювати).
Запропонуйте дитині дзеркало, щоб намалювати автопортрет. Зробіть штампики з
гумкою або запропонуйте ватні кульки для абстрактних композицій. Запропонуйте
намалювати улюблену тему: космічна подорож, черв’ячків або динозаврів.
3.
Користуйтеся словами… як можна менше. Як би не хотілося коментувати
роботу навіть позитивними словами «о, як гарно виходить!», краще підкресліть
те, що бачите: «ти стараєшся, у тебе рівні кола». А ще краще поспостерігайте,
чи потрібні дитині взагалі коментарі.
4.
Не розпускайте руки. Не дозоляйте собі поправляти лінії або кольори,
які вибрала дитина. Допоможіть маленькій дитині сфокусуватися не на вас, а на
своїй роботі. Говоріть про колір, про текстуру
малюнка, про сюжет – але не про те, що щось не так. Якщо дитина попросила
допомоги в малюнку, поясніть їй, як вести ту чи іншу лінію на іншому аркуші
паперу.
Успіхів у малюванні!
ТІЛЕСНІ ТЕХНІКИ
Боротьби зі стресом для дітей
-
Нехай дитина уявить себе лінивим кошеням. Вона
має глибоко позіхнути і потягнутися у різні
сторони. Під час таких простих дій тіло напружується ще сильніше, а згодом
приходить розслаблення. Для позитивних емоцій можна урізноманітнити гру
мурчанням і нявканням.
-
Стрес може проявлятися у гіперактивності. Замість того, щоб заспокоювати
дитину, дайте їй ще більше фізичного навантаження – зробіть разом активну
зарядку, потанцюйте, пострибайте. Так само, якщо ви бачите, що дитина тремтить,
можете розтерти її, або легенько розтрусити. Після такого штучного підсилення
напруги згодом має прийти розслаблення.
-
Пограйте з дитиною у гру «пиріжок», коли вона виступає тістом, а ви –
пекарем. Тісто мнуть, замішують, розкочують, а потім «запікають у духовці» -
накривають ковдрою і нагрівають диханням. Під час тривоги від невизначеності
перше, що допомагає – відчути межі свого тіла.
-
При тривожних станах допомагає концентрація на органах чуття. Пограйте
з дитиною в гру. Називайте по черзі 3 речі, які ви зараз бачите/ чуєте/
відчуваєте на смак/ запах/ дотик.
-
У ситуаціях зовнішньої напруги, якщо є така можливість, пропонуйте
дітям будувати халабуду. Так дитина буде укріплювати хоч і в такий наївний
спосіб відчуття безпеки. Окрім того, в кризах може бути корисною можливість
побути на самоті.
-
ВАЖЛИВО – Діти дзеркало дорослих: якщо ви
бачите, що дитина занадто знервована – варто стабілізувати власний емоційний
стан!
ДИТЯЧІ ІГРИ
ДЛЯ ЗНЯТТЯ НАПРУЖЕННЯ
КВІТКА І СВІЧКА
Це проста техніка розслаблення,
яка стимулює глибоке дихання:
-
уявіть, що в одній руці у вас квітка з приємним запахом, а в іншій –
свічка, що повільно горить;
-
повільно вдихніть через ніс, відчуваючи запах квітки;
-
повільно видихайте через рот, задуваючи свічку;
-
повторіть кілька разів.
ЛИМОН
Ця вправа на розслаблення, знімає
м’язову напругу:
-
уявіть, що у вас в руці лимон;
-
протягніть руку до дерева і виберіть кожною рукою по лимону;
-
сильно вичавіть лимони, щоб вийшов весь сік – вичавлюйте, вичавлюйте,
вичавлюйте;
-
киньте лимони на підлогу і розслабте руки;
-
потім повторюйте, поки у вас не вистачить соку на склянку лимонаду;
-
після останнього стискання та кидка потрусіть руками, щоб розслабитися.
ЛІНИВИЙ КІТ
Ця вправа знімає м’язову напругу:
-
уявіть, що ви лінивий кіт, який щойно прокинувся від прекрасного
довгого сну;
-
велике позіхання і нявкання;
-
тепер витягніть руки, ноги і спину – повільно, як кішка – і
розслабтеся.
ПЕРО/СТАТУЯ
Ця вправа знімає м’язову напругу:
-
уявіть, що ви пір’їнка, яка літає у повітрі
приблизно на десять секунд;
-
раптом ви завмираєте і перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся;
-
потім повільно розслабтеся, знову перетворюючись на літаюче перо;
-
повторіть, переконавшись, що закінчите пір’їнкою
у розслабленому стані.
СТРЕС – КУЛІ
Ця вправа знімає напругу м’язів
і масажує руки:
-
зробіть свої власні стрес-кулі, наповнивши повітряні кульки сухою
сочевицею або рисом;
-
візьміть м’яч однією або обома руками, стисніть і відпустіть;
-
експериминтуйте зі стисканням. Знайдіть спосіб, який підходить саме
вам, налаштувавши, тиск і час ваших зжимань так, як вам подобається.
ЧЕРЕПАХА
Ця вправа знімає м’язову напругу:
-
уявіть, що ви черепаха, яка йде на повільну, спокійну прогулянку;
-
о ні, почався дощ;
-
міцно згорніться приблизно на 10 секунд;
-
сонце знову зійшло, тож повертайтеся до розслаблюючої прогулянки;
- повтопіть кілька разів, не забудьте закінчити прогулянкою, щоб ваше тіло було розслабленим.
Поради самодопомоги
Потреба
в безпеці – природня для людини, і говорити про свої відчуття – це
також нормальна реакція.
1. Зверніться до дихотомії контролю – це поділ речей на підконтрольні нам і ті, на які ми не
можемо вплинути. Слід продумати кілька алгоритмів дій для різних варіантів
розвитку ситуації – це допоможе позбавитися панічної поведінки і додасть
впевненості.
2. Не позбавляйте себе речей, які приносять задоволення, нехай навіть маленьке, та заспокоюють. Це може бути
кава або читання книги.
3. Робіть фізичні вправи. Фізичне навантаження дозволяє виробляти більше серотоніну
та сприяє кращому сну. Чим більше ми боїмося, тим більше витрачаємо ресурсу на
подолання порогу тривоги. Хороший сон, ситість та фізичне навантаження – це
запорука стресостійкості.
4. Дозуйте отримувану інформацію. Оберіть кілька офіційних джерел та ЗМІ, яким ви
довіряєте, оцінюйте отриману інформацію тверезо і робіть паузи у процесі
читання новин. Паузи на фізичну активність, їжу, хобі тощо.
5. А головне – не залишайтеся сам на сам із власними
переживаннями. Якщо є
така можливість, об’єднайтеся із сім’єю та рідними, діліться своїми почуттями і
спільно слідуйте порадам 1-4.
Бережіть себе та близьких. Все буде добре!
2. Будуйте стосунки з дитиною на основі взаємоповаги і взаєморозуміння. Прислухайтеся до думки дитини, надавайте їй змогу вільно висловлюватися.
3. Встановіть чіткі вимоги до дитини і будьте послідовними, вимагаючи їх виконання.
4. Будьте терплячими стосовно дитини. Контролюйте власні негативні емоції.
5. Заохочуйте допитливість дитини, збагачуйте розвивальне предметно - ігрове середовище сюжетними іграшками, книгами, настільними іграми тощо. Виділіть для дитини, по можливості, окрему кімнату або створіть їй власний дитячий куточок у загальній кімнаті.
6. Поважайте дитину, вірте в її можливості, створюйте умови для її всебічного розвитку. Разом з дитиною відвідуйте дитячі вистави в театрі, переглядайте розвивальні телепередачі, читайте художню літературу. Обов'язково обговорюйте, аналізуйте отриману дитиною інформацію.
7. Розвивайте в дитини впевненість у собі, активність, адекватну самооцінку. Хваліть дитину. Не залишайте непоміченою дію,що її дитина зробила самостійно, доклавши певних зусиль.
2. Заохочуйте ігри з іншими дітьми, розширюйте коло спілкування з дорослими. Влаштовуючи родинні свята, запрошуйте друзів дитини, активізуйте їх участь у святі. Проводьте конкурси, ігри, що вимагають спільної діяльності дітей, уміння домовлятися, поступатися, розподіляти ролі.
3. Уважно слухайте дитину, коли вона з вами розмовляє. Таким чином вчіть її поважати співрозмовника, встановлювати дружні стосунки з іншими людьми. Не залишайте без відповіді її запитання і прохання. Якщо немає можливості виконати прохання, пояснюйте причину відмови. Пропонуйте альтернативу
4. Говоріть з дитиною, як із дорослою людиною, про події, що стосуються її, родини, друзів. Обговорюйте конфліктні ситуації, що склалися в дитячому садку , у дворі. Знаходьте шляхи виходу з конфлікту. При цьому звертайтеся до власного досвіду дитини, наводьте приклади з книг, телепередач.
5. Читайте дитині твори соціально - морального змісту (В.Бірюков «Добрі слова», М.Стельмах «Через кладку», В.Сухомлинський «Сильний і мужній» то що). Турбуйтеся про те, щоб у неї були нові враження. Активізуйте прочитане, акцентуючи увагу на позитивних і негативних рисах характеру героїв, їхніх учинках.
6. Займайтеся з дитиною спільною творчою діяльністю: грайтеся, малюйте, майструйте. Закріплюйте знання про фізичну, психічну та соціальну сфери здоров'я.
Консультація для батьків "Якщо дитина б'ється"
До уваги батьків майбутніх першокласників "Дитина на порозі шкільного життя"
Поради батькам "Як розвинути мотиваційну готовність дітей до школи"
Рекомендації батькам щодо адаптації дітей до дитячого садка
